-
1 гори прахом!
гори < всё> прахом!прост.cf. let it go to blazes (to the dogs)!; hang it all!; let it go hang!; let it all go up in smoke!Анна Петровна.
А! Да гори всё прахом - ничего мне не нужно, коли уж дочь родная об моём горе и подумать не хочет. Живи, как знаешь, бог с тобой! (А. Островский, Бедная невеста) — Anna Petrovna: Ah well, let it all go up in smoke; I need nothing, since even my own daughter won't think about my grief. Live as you think best, and get along with you! -
2 гори прахом
• ГОРИ ОГНЕМ кто-что; ГОРИ (ОНО) СИНИМ < ЯСНЫМ> ОГНЕМ < ПЛАМЕНЕМ>; ГОРИ (ОНО < ВСЕ>) ПР А ХОМall coll[Interj; these forms only; fixed WO]=====⇒ used to express indignation, resentment, annoyance:- to (the) hell with s.o. (sth.);- I don't give a damn (a hoot) about s.o. (sth.);- damn s.o. (sth., it all).♦...Возможность поохотиться за живым умыкателем девушки вызвала в нем [Тенделе] прилив такого бескорыстного азарта, что он остался совершенно холоден к возможности получения патефона... "Гори огнем ваш патефон! - даже прикрикнул он на них. - Вы что, не видите, что творится?" (Искандер 3). The opportunity to go hunting for the live abductor of a maiden roused him [Tendel] to such unselfish fervor that he remained completely cold to the opportunity to acquire a phonograph...."To hell with your phonograph'" he even shouted at them. "Don't you see what's happening?" (3a).Большой русско-английский фразеологический словарь > гори прахом
-
3 ГОРИ
-
4 ПРАХОМ
-
5 гори все прахом
• ГОРИ ОГНЕМ кто-что; ГОРИ (ОНО) СИНИМ < ЯСНЫМ> ОГНЕМ < ПЛАМЕНЕМ>; ГОРИ (ОНО < ВСЕ>) ПР А ХОМall coll[Interj; these forms only; fixed WO]=====⇒ used to express indignation, resentment, annoyance:- to (the) hell with s.o. (sth.);- I don't give a damn (a hoot) about s.o. (sth.);- damn s.o. (sth., it all).♦...Возможность поохотиться за живым умыкателем девушки вызвала в нем [Тенделе] прилив такого бескорыстного азарта, что он остался совершенно холоден к возможности получения патефона... "Гори огнем ваш патефон! - даже прикрикнул он на них. - Вы что, не видите, что творится?" (Искандер 3). The opportunity to go hunting for the live abductor of a maiden roused him [Tendel] to such unselfish fervor that he remained completely cold to the opportunity to acquire a phonograph...."To hell with your phonograph'" he even shouted at them. "Don't you see what's happening?" (3a).Большой русско-английский фразеологический словарь > гори все прахом
-
6 гори оно прахом
• ГОРИ ОГНЕМ кто-что; ГОРИ (ОНО) СИНИМ < ЯСНЫМ> ОГНЕМ < ПЛАМЕНЕМ>; ГОРИ (ОНО < ВСЕ>) ПР А ХОМall coll[Interj; these forms only; fixed WO]=====⇒ used to express indignation, resentment, annoyance:- to (the) hell with s.o. (sth.);- I don't give a damn (a hoot) about s.o. (sth.);- damn s.o. (sth., it all).♦...Возможность поохотиться за живым умыкателем девушки вызвала в нем [Тенделе] прилив такого бескорыстного азарта, что он остался совершенно холоден к возможности получения патефона... "Гори огнем ваш патефон! - даже прикрикнул он на них. - Вы что, не видите, что творится?" (Искандер 3). The opportunity to go hunting for the live abductor of a maiden roused him [Tendel] to such unselfish fervor that he remained completely cold to the opportunity to acquire a phonograph...."To hell with your phonograph'" he even shouted at them. "Don't you see what's happening?" (3a).Большой русско-английский фразеологический словарь > гори оно прахом
-
7 прах
-
8 О-55
ГОРИ ОГНЁМ кто-что ГОРИ (ОНИ) СИНИМ (ЙСНЫМ) ОГНЁМ (ПЛАМЕНЕМ) ГОРИ (ОНО (ВСЁ» ПРАХОМ д//о?// Interj these forms only fixed WOused to express indignation, resentment, annoyanceto (the) hell with s.o. sth.I don't give a damn (a hoot) about s.o. sth. damn s.o. (sth., it all)....Возможность поохотиться за живым умыкателем девушки вызвала в нем (Тенделе) прилив такого бескорыстного азарта, что он остался совершенно холоден к возможности получения патефона... «Гори огнем ваш патефон! - даже прикрикнул он на них. - Вы что, не видите, что творится?» (Искандер 3). The opportunity to go hunting for the live abductor of a maiden roused him (Tendel) to such unselfish fervor that he remained completely cold to the opportunity to acquire a phonograph...."To hell with your phonograph'" he even shouted at them. "Don't you see what's happening?" (3a). -
9 прах
1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).* * *1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -упове́ргнуть (разби́ть) в \прах — сте́рти на по́рох, розби́ти (пове́ргнути) в по́рох (у прах)
преврати́ть в \прах — оберну́ти (поверну́ти, перетвори́ти) на по́рох
разве́ять в \прах — розві́яти пра́хом (по́рохом, на по́рох)
пойти́ (рассы́паться, разлете́ться) пра́хом — розси́патися (розпа́стися) на по́рох (по́рохом, пра́хом), піти́ (розві́ятися, розлеті́тися) по́рохом (пра́хом); піти́ ма́рно (наніве́ць, вніве́ць)
2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну -
10 ОНО
-
11 ВСЕ
-
12 ВСЁ
все более и болеевсе жезнать все ходы и выходыне все жепоставить все точки на ипоставить все точки над исемь верст до небес и все лесомставить все точки на иставить все точки над итерпение и труд все перетрут -
13 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́
См. также в других словарях:
Гори прахом всё — Разг. Экспрес. Ну и пусть. Выражение безразличия к тому, что может случиться. [Анна Петровна:] А! Да гори всё прахом ничего мне не нужно, коли уж дочь родная об моем горе и подумать не хочет (А. Островский. Бедная невеста) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Гори прахом — Разг. Экспрес. Ну и пусть. Выражение безразличия к тому, что может случиться. [Анна Петровна:] А! Да гори всё прахом ничего мне не нужно, коли уж дочь родная об моем горе и подумать не хочет (А. Островский. Бедная невеста) … Фразеологический словарь русского литературного языка
незаинтересованность — ▲ отсутствие ↑ интересоваться безразличие отсутствие заинтересованности. безразличный. равнодушие. равнодушный. оставить равнодушным кого. незаинтересованность. прохладный (# отношение). с прохладцей. ни жарко [ни тепло] ни холодно кому (мне от… … Идеографический словарь русского языка
МÆ КЪАХ КÆУЫЛТЫ АЛЫГ КÆНОН — тж. МÆ КЪАХ ЧЕУЫЛТЫ АЛЫГ КÆНОН Æвдисы, кæмæдæр, цæмæдæр кæйдæр æнæмæты ахаст; цы дæ фæнды, уый кæн. Гори прахом. Габе: Æз цæуын, фæлæ ме рцыдмæ къолхозмæ куы нæ бацæуай, уæд мæ сæр æндæр ранмæ фесафдзынæн. Хиха: Мæ къах кæуылты алыг кæнон, кæд… … Фразеологический словарь иронского диалекта
Орджоникидзе, Григорий Константинович — Григорий Константинович Орджоникидзе груз. გრიგოლ ორჯონიკიძე … Википедия
Шевченко, Тарас Григорьевич — В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Шевченко. Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Шевченко[1] … Википедия
Брандо, Марлон — Марлон Брандо Marlon Brando … Википедия
Белов, Юрий Андреевич — Юрий Андреевич Белов Да … Википедия
Лавров, Юрий Сергеевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Лавров. Юрий Лавров Лавров Юрий Сергеевич Дата рождения: 1 (14) марта 1905(1905 03 14) Место рождения … Википедия
Похороны Сталина — У этого термина существуют и другие значения, см. Похороны Сталина (значения). Похороны Председателя Совета Министров СССР и Секретаря ЦК КПСС И. В. Сталина состоялись 9 марта 1953 г. Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушае … Википедия